Літературний вечір 

ГРА ДОЛІ...
У ПОШУКАХ «СЛОВА ТА ПРАВДИ І ВОЛІ...»

   З нагоди відзначення 175-річного ювілею М. Старицького у нашому центрі «Перлина Придніпров’я» проведено низку заходів, зокрема: огляд-конкурс читців-декламаторів, літературно-мистецький вечір «Гра долі...«У пошуках «слова та правди і волі...»», у старших класах - тематичні уроки, години спілкування, «круглий стіл» на тему «Нехай Україна у щасті буя – У тім нагорода і втіха моя», організовано у бібліотеці тематичну книжково-ілюстративну виставку, присвячену 175-й річниці з дня народження М. П. Старицького.
  Слід зазначити, що перлинчата створили власний проект під назвою „Бере мене превеликий жаль …”, в основі якого покладено розповідь від І-ї особи (Михайло Старицький про себе і про долю українського письменника свого часу). Таким чином, усі вихованці перенеслися у ХІХ століття на берег тихої Сули, у чаруючі зелені діброви, де народився корифей українського професійного театру – Михайло Старицький і пережили з ним важке, але таке важливе для українського народу, життя.
Довідка
   В грудні 2015 року Україна відзначає 175-річчя від дня народження видатного українського письменника-гуманіста, класика української літератури, одного з корифеїв і фундаторів класичного українського театру, мецената й культуролога, нашого земляка М. П. Старицького.
Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Після сметрі батьків, Михайло виховувався у родині свого дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.
   Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр. Великий внесок зробив в українську драматургію. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п’єс, написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» (1881), «У темряві» (1893), «Талан» (1893).
   Особливе значення мають його історичні драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899).
   В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів.
Помер у Києві 27 квітня 1904 року.