В рамках проведення Конференції Асамблеї європейських регіонів 25-27 квітня, відбувся Круглий стіл «Академічна мобільність науковців Дніпропетровщини

29 квітня 2013 р. у Європейському містечку, спеціально побудованому між Дніпропетровською обласною радою та облдержадміністрації з нагоди проведення Конференції Асамблеї європейських регіонів 25-27 квітня, відбувся Круглий стіл «Академічна мобільність науковців Дніпропетровщини». Ініціаторами та організаторами такої дискусії стали Рада молодих вчених Дніпропетровської області та Департамент освіти і науки облдержадміністрації. Участь у Круглому столі взяли понад 100 учасників з 17 ВНЗ/НДУ області (Придніпровський науковий центр, Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, Національний гірничий університет, Національна металургійна академія України, Дніпропетровський регіональний інституту державного управління НАДУ при Президентові України, Інститут гастроентерології НАМН України, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Український державний хіміко-технологічний університет, Інститут сільського господарства степової зони НААН, Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровська державна фінансова академія, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровська медична академія, Інститут підприємництва «Стратегія» (м. Жовті Води), Криворізький національний університет (м. Кривий Ріг)). 
Професійна, академічна мобільність є одним із засадничих принципів сучасної європейської освіти, одна з ключових цілей Болонського процесу; важлива складова процесу інтеграції вищих навчальних закладів у міжнародний освітній простір (Болонська декларація, Лісабонська стратегія, Лондонське комюніке, Бухарестське комюніке, Стратегія «Європа 2020», доповіді Світового банку тощо). Саме тому ця актуальна тема стала предметом обговорення молодих науковців, студентів, представників міжнародних відділів і держслужбовців.
У вітальному слові заступник начальника управління науки, вищої та професійно-технічної освіти Департаменту освіти і науки Ірина Шумік наголосила на європейському векторові розвитку Дніпропетровщини, в освітній політиці зокрема, підкресливши значущість проведення Конференції Асамблеї європейських регіонів у Дніпропетровську для соціально-економічного поступу не лише нашого регіону, а для європерспективи України. 
Голова ради молодих вчених, к.е.н., доцент Роман Безус зазначив, що академічна кар'єра сучасного вченого, його соціальний статус безпосередньо ув'язані з мобільністю: зі збільшенням «різних місць», зазначених в автобіографії вченого, збільшується ймовірність виграти ним конкурс і зайняти більш високу академічну позицію, збільшується його затребуваність на академічному ринку праці. Тому мова все частіше йде не про «відплив умів», а про процес «перетікання, обміну, циркуляції умів», який носить транснаціональний характер і набуває автономного існування. Україна в свою чергу повинна для себе розробити певну як національну так і регіональні стратегії використання результатів міжнародної академічної мобільності, бачення того, як вони будуть сприяти підвищенню рівня вітчизняної освіти та науки.
Рада молодих вчених Дніпропетровської області зараз проводить соціологічне дослідження міжнародної академічної мобільності молодих вчених, керівником якого є к.соц.н., доцент Національного гірничого університету, докторант соціології Люблінського Католицького університету Яна Павла ІІ (Польща) Лариса Колісник.За попереднім аналізом отриманих результатів дослідження встановлено, що 15% опитаних молодих науковців уже брали участь у міжнародній академічній мобільності, в т.ч. 6% більше одного разу. 56 % відзначили, що не брали участь, але планують. І тільки кожен 5-й навіть не планує. Було названо також мотиваційні пріоритети та перешкоди для професійної мобільності молодих науковців. 
Дегтярьова Ірина, к.філол.н., доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, стипендіат Фундації польських ректорів та Інституту суспільства знань (Польща) свій виступ присвятила питаннюмультилінгвальної компетенції як передумови міжнародної академічної мобільності. За результатами досліджень основними перешкодами міжнародної мобільності на ринку праці у країнах ЄС є мова (незнання мов) і брак інформації. В умовах розширення економічних та культурних зв’язків між країнами, процесів інтеграції та глобалізації, мобільності та багатомовності Європи знання іноземних мов важливі й необхідні для будь-якої освіченої людини. Іноземна мова – це засіб і шлях самореалізації конкурентоспроможного фахівця. Одна з цілей, поставлених перед системою європейської освіти, - знання трьох європейських мов. Інституції ЄС, ООН, ЮНЕСКО декларують і реалізують політику мультикультуралізму та мультилінгвізму. Сьогодні для молодих науковців України є багато програм і науково-освітніх проектів, підтримуваних як українською владою, так і міжнародними фондами. Але багато науковців неспроможні взяти у них участь часто через відсутність якісної іншомовної підготовки, мовна некомпетентність стає перепоною для талановитих і перспективних молодих вчених. Мобільність неможлива без знання іноземних мов, тому іншомовна (мультилівнгвальна) компетенція має стати домінантою компетентнісного підходу в освіті, а іноземна(і) мова(и) - пріоритетною основною дисципліною у навчальному закладі протягом усього періоду навчання.
У своєму виступі «Особливості міжнародної освітньої міграції в контексті підготовки фахівців для агробізнесу» начальник міжнародного відділу Дніпропетровського державного аграрного університету, к.е.н., доцент Ірина Воловик зазначила, що стрімке зростання світового попиту на продовольство та сировину, залучення іноземних інвестицій в агробізнес, активна регіональна політика щодо підтримки розвитку сільського господарства зумовлюють високі критерії якості освітніх послуг, які надають аграрні вищі навчальні заклади. У ДДАУ велику увагу приділяють практичній підготовці та стажуванню студентів і випускників, в тому числі закордоном. Географія стажувань дуже широка: Данія, Швейцарія, Франція, США, Португалія, Польща. За 2010-12 рр. закордонні стажування пройшли понад 200 студентів та випускників ДДАУ. Серед партнерів університету особливе місце займають Вища інженерна школа Франції (ESA d’Angers, LaSalle Beauvais, ISFRADA) та Федерація «Обміни Франція-Україна» (FEFU). Завдяки мовним та професійним стажуванням, програмам подвійного диплому та другого магістерського диплому студенти мають змогу за кошти майбутніх роботодавців отримати другу вищу освіту у Франції і гарантоване місце роботи на провідних посадах у французьких компаніях, що працюють в Україні (RGT Siemens, Lactalis, Maisadour, Credit Agricole). 
Ганна Циверенко, к.ю.н., начальник міжнародного відділу Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля у своєму виступі «Освітні закордонні стажування студентів Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля» яскраво і ґрунтовно презентувала міжнародну освітню діяльність університету, міжнародні проекти, спільні з європейськими партнерами освітні програми. Університет позиціонує себе саме як сучасний вищий навчальний заклад європейського зразка і європейського рівня, що підтверджує міжнародна діяльність, перелік партнерів університету. І одним із ключів до такого успіху в університеті є сильна мовна підготовка.
Студенти також взяли активну участь в обговоренні питань мобільності, зокремаОксана Гололобова, голова студентського ради Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна представила доповідь на тему «Роль студентських наукових товариств у формуванні потенціалу міжнародної академічної мобільності». У транспортному університеті за підтримки студентського самоврядування, ради молодих вчених та науково-дослідної частини університету створено всі умови для плідної роботи студентського наукового товариства, що безпосередньо позитивно впливає на формування потенціалу міжнародної академічної мобільності. Студенти мають змогу взяти участь не лише у Всеукраїнських олімпіадах та конкурсах, а й у міжнародних. Крім цього на базі університету щорічно проходять міжнародні науково-практичні конференції, серед яких широковідомі «Інженер ІІІ тисячоліття» та «Екологічний інтелект». Багато існує і міжнародних програм, за якими студенти мають змогу отримати диплом подвійного стандарту – європейського та українського (проект MISCTIF в рамках загального європейського проекту «Магістр: «Інтероперабельність/ Безпека/ Сертифікація») або пройти стажування у великих транспортних університетах (наприклад, Ланьчжоу, Китай).
Не менш цікавою та інформативною стала доповідь Вадима Коваленка, к.т.н., доцента Українського державного хіміко-технологічного університету «Участь у Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах як щабель для подальшої академічної та наукової мобільності», було справедливо зауважено, що у програмах академічної та наукової мобільності приймають участь кращі студенти, які мають внутрішню потребу та готовність для цього. Займатися «вирощуванням» таких студентів можна і потрібно починаючи вже зі шкільного віку. Під керівництвом Вадима Коваленка та Валерія Котка з 2005 року було підготовлено 26 переможців всеукраїнських та міжнародних конкурсів наукових робіт учнів, які навчаються у хіміко-екологічному ліцеї м. Дніпропетровська. Іменами трьох із них названо малі планети Сонячної системи, і в подальшому вони стали успішними студентами як українських вишів (Дніпропетровськ, Київ), так і закордонних (Польща).
Отже, підсумовуючи роботу Круглого столу, можна констатувати два факти: 1) можливостей у європейському та світовому освітньому просторі для професійної академічної мобільності сьогодні безліч, але скористатися ними можуть не всі, і однією з основних перешкод є нерозуміння цього процесу і відсутність підтримки з боку освітніх менеджерів та мовна некомпетентність; 2) академічна мобільність у наших університетах є, і вона досить активно розвивається у студентському середовищі переважно завдяки міжнародним проектам (Tempus/Tacis, Erasmus Mundus), але для молодих науковців це стає питанням особистого характеру, особистого професійного розвитку, адже переважну більшість міжнародних відряджень вчені фінансують самостійно і «за рахунок приймаючої сторони». І хоча протягом останніх років у молодих вчених все-таки з’явилася можливість проходити стажування за межами України за рахунок коштів Міністерства освіти і науки, але для більшості українських науковців основним джерелом фінансування академічної мобільності є кошти міжнародних фондів та іноземних країн.