В ім'я пам'яті про невинно загиблих, в ім'я мирного життя дітей Дніпропетровщина зберігає пам'ять про Голокост

У рамках Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту на Дніпропетровщині пройшли міжнародні семінари та виставки. За дорученням голови Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитра Колєснікова його радник Віктор Сергєєв взяв участь у відкритті виставки художніх робіт Пат Мерсер Хатченс (США) «Переглядаючи альбом з Аушвіца» (The Auschiwtz Album Re – Visited), присвячених пам’яті жертв Голокосту. В рамках відкриття виставки також відбулася Церемонія пам'яті жертв Голокосту, яка пройшла в «Залі пам’яті» Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Керівник регіону Дмитро Колєсніков наголосив, що Дніпропетровщина завжди вирізнялася толерантністю і міжнаціональним миром. 

«Наш регіон - рідний дім для 96 національностей, які зберігають і розвивають традиції своїх предків, живуть поруч один з одним у мирі та злагоді. Відродження культури і духовності, активний міжнаціональний і міжконфесійний діалог - це важлива складова державної політики нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. Тільки в мирі, єднанні, при конструктивному діалозі у нашого регіону і нашої країни є майбутнє. І доки в наших серцях живе пам'ять про Голокост, доки ми передаємо її майбутнім поколінням, ця історія не повториться», - зазначив Дмитро Колєсніков.
Майже 80 років тому Європу охопила фашистська чума. Національно-расова філософія Гітлера стала причиною масових вбивств, знищення поселень, спробою стерти з лиця землі цілі народи. В основі цієї нелюдської філософії лежала ідея переваги однієї національності над іншою. Вона давала ілюзію вседозволеності, яка спричинила за собою вбивства мільйонів людей. 

«Голокост - це страшна сторінка в історії України і в світовій історії. Необхідно зробити все для того, щоб пам'ять про нього жила у віках, щоб ця страшна сторінка ніколи не повторилася», - зазначив Віктор Сергєєв.

«Переглядаючи альбом з Аушвіца» – це серія робіт, яка з’явилася під враженням від альбому з фотографіями, знайденого в Освенцимі відразу після звільнення його від нацистських загарбників. Під час роботи над серією Пат Мерсер Хатченс не просто відтворювала образи, які вона бачила на фотографіях альбому, що став унікальним свідченням знищення нацистами людей в Аушвіці. З притаманним її роботам символізмом художниця ставить акценти на найважливіших, на її думку, елементах зображень. Для того, щоб точніше передати своє послання, художниця написала власні коментарі до кожної роботи, які дуже важливі для розуміння колекції.

Також у рамках пам’ятних заходів на Дніпропетровщині пройшли Міжнародний семінар для вчителів історії та методистів «Вивчення історії Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності» та Міжнародний семінар для керівників музеїв та музейних програм.

Протягом семінарів учасники обговорювали особливості методики викладання історії Голокосту, інноваційні методи та прийомами навчання, можливості використання музейних уроків у практиці викладання, музейні працівники освоювали нові освітні програми музеїв, знайомилися із особливостями впровадження інтерактивних технологій в експозицію (на прикладі Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»), а також дізнавалися багато нового про можливості використання мобільних виставок.
Довідково:
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив у країні націонал-соціалістичний режим. Цей режим ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці-"арійці" належать до вищої раси, а євреї вважалися Untermenschen — недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства. У виявлених після закінчення війни документах зазначено, що остаточною метою Гітлера було повне знищення всіх євреїв у всьому світі. Для виконання цього плану євреї були зігнані в гетто, були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення, в які доставлялися євреї; нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб. Геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust — "всеспалення").
Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйона євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйонів на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати.
Історія «Альбому з Аушвіцу»
27 січня 1945 року в щойно звільненому Освенцимі бродила дівчина. Її звали Ліллі Джакоб, їй було 18 років, у полум’ї Голокосту вона втратила усіх своїх близьких та радних. Ліллі було холодно в цей день 28 січня, і вона накинула на себе німецьку шинель, кинуту похапцем кимось із нацистів-утікачів. 
Машинально, рука Ліллі набрела в кишені шинелі на якийсь блокнот. Витягнувши предмет з кишені, Ліллі виявила, що це був невеликий фотоальбом. Відкривши його навмання, Ліллі побачила фотографії свого рабина з Брехово, своїх братів, своєї сім'ї. Це були фотографії, зроблені кимось із нацистів. Фотографій в альбомі 193, і вони є єдиним наявним свідченням процесу, що привів до планового знищення людей в Аушвіці (Біркенау).
Довгі роки, альбом знаходився на горищі у Ліллі Джакоб, яка після війни жила в США. У результаті її зустрічі в 1980-му році з відомим переслідувачем нацистів Серджіо Кларсфельд, Ліллі передала альбом в Яд-Вашем, де він зберігається. Альбом був досліджений, і виданий двічі у вигляді документальної книги з коментарями.
Цей унікальний документ став причиною і основою для особливої серії робіт художниці Пат Мерсер Хатченс, яка переробила наявні в альбомі фотографії, щоб донести до нас своє послання гуманізму і співчуття до жертв Голокосту.